Жувальні ласощі для собаки: що давати і чого уникати

«Що дати, щоб вона пів години посиділа тихо?» Це питання про ласощі ми чуємо частіше, ніж «що смачніше». Гризти собаці справді потрібно: це заспокоює, займає голову і рятує ніжки стільців. Але жувальні ласощі — це не іграшка, яку кидаєш і йдеш. Ось як ми їх підбираємо.

Перше правило — розмір

Ласощі мають бути такими, щоб собака не могла взяти їх у рот цілком і проковтнути. Для той-тер’єра це одне, для лабрадора — зовсім інше. Палички й «стіки», яких йоркові вистачає на вечір, ретривер розкушує за хвилину й ковтає великими шматками. Тому дивіться не на назву, а на пачку: там вказано, на яку вагу собаки розраховано виріб.

І друге: коли від вуха чи палички лишився шматочок завбільшки з ніготь великого пальця, його краще забрати й замінити на свіжий. Саме останній шматок найчастіше ковтають не жуючи.

Що можна, а що краще з рук

• Сушені субпродукти — трахея, рубець, вим’я, легені. М’якші, швидко гризуться, підходять для невеликих собак і для тих, хто тільки звикає до жувального.
• Вуха — яловичі тверді й довгі, свинні жирніші. Жирні вуха — не щодня, особливо для собак, що схильні набирати вагу.
• Палички й «денталь-ласощі» — пресовані, з різною текстурою. Корисні як заняття, але чистку зубів щіткою не замінюють.
• Кістки-ласощі (м’ясо на кальцієвій кістці тощо) — тільки під наглядом і тільки відповідного розміру.

Усе нове давайте вперше вдень, коли ви вдома, і дивіться: як собака гризе, чи не намагається проковтнути великий шматок, як поводиться шлунок наступного дня.

Чого не давати

Варені трубчасті кістки — курячі, кролячі, свинячі ребра після обіду. Варена кістка ламається гострими уламками, і це той випадок, коли «завжди давали, і нічого» закінчується у ветеринарній клініці. Так само не варто давати палиці з парку: дерево розщеплюється на тріски.

Ще одна поширена помилка — залишити собаці жувальне на весь день, поки нікого немає вдома. Іграшку з гуми можна, їстівне — ні.

Ласощі — це теж їжа

Одне велике вухо для маленької собаки — помітна частина денної калорійності. Тож ласощі рахуйте як частину їжі: у дні, коли їх було багато, трохи зменшуйте вечірню порцію корму. Якщо ж ласощі потрібні для дресирування, беріть дрібні м’які шматочки — про це ми писали окремо.

Окремо про собак на ветеринарному кормі: якщо лікар призначив дієту, будь-які ласощі, навіть «натуральні», варто спершу узгодити з ним. Одне вухо може звести нанівець тиждень суворого раціону. Те саме — якщо собака раніше реагувала на якесь м’ясо: читайте склад, а не тільки назву, бо «качині» палички іноді містять і курку.

Якщо після нового жувального собака блює, відмовляється від їжі, тужиться чи стає млявою — не чекайте, а дзвоніть ветеринару.

Як гризти безпечніше

Кілька дрібниць, які мало хто робить, хоча вони помітно зменшують ризик. Поставте поруч миску з водою: сушені субпродукти солонуваті й сухі, після них собака багато п’є. Якщо вдома дві собаки, давайте жувальне в різних кімнатах або хоча б у різних кутках: навіть найдобріша собака може почати охороняти свою кістку, і бійка через вухо — не рідкість. Цуценятам, у яких міняються зуби, підходять м’якші ласощі, позначені на пачці як дозволені з певного віку; тверді яловичі вуха краще відкласти, поки зуби не змінилися повністю.

І ще одне: жувальне — не спосіб «відкупитися» від нудьги на весь день. Пів години гризіння ввечері після прогулянки дають собаці більше, ніж три вуха, розкидані по квартирі.

Що є на полиці зараз

У розділі ласощі для собак — яловичі вуха, яловича трахея, м’ясо качки на кальцієвій кістці і палички Trixie Denta Fun. Якщо сумніваєтеся щодо розміру, просто скажіть у магазині вагу собаки — підкажемо.